Дивізія «Галичина» [Galicia Division]– українська військова частина в складі німецьких збройних сил під час Другої світової війни, створена в окупованій німцями Галичині для боротьби на східному фронті проти радянських військ.
Дивізія була сформована в системі військ СС («Ваффен-СС»), з порядковим номером 14, і становила одну з багатьох дивізій військ СС, які складалися з ненімецьких добровольців і найманців на окупованих Німеччиною територіях. Створення дивізії, проголошене 28 квітня 1943 р. у Львові, підтримали провідні українці Галичини, які вважали, що вона може стати ядром майбутньої української національної армії. На початку дивізія складася головно з українців з Галичини, а згодом до неї ввійшли також особи з інших частин України, в тому числі захоплені німцями вояки радянської армії.
Із липня 1943 р. до червня 1944 р. добровольці проходили вишкіл у таборах в Німеччині та інших окупованих нею країнах Європи. У липні 1944 р. дивізія, у складі 13 німецького армійського корпусу, взяла участь у битві під Бродами (бл. 100 км на схід від Львова) проти наступаючих частин Червоної армії, які оточили корпус і його розгромили. З-поміж 10 000–11 000 дивізійників, які взяли участь у битві, декілька тисяч загинули або потрапили в радянський полон, декотрі злилися з місцевим населенням, інші вирвалися з оточення. З тих вояків, що вижили, велика кількість перейшла до Української повстанської армії, а бл. 3 000 повернулися до дивізії. На основі останніх, разом з існуючим вишкільно-запасним полком та новими рекрутами, сформовано нову дивізію.
Формування т. зв. «Другої дивізії» почалося в Нойгаммері (теперішня Західна Польща), а в жовтні 1944 р. її переведено до Словаччини, головно для продовження вишколу й формації, а також для участі в боротьбі проти радянських і прорадянських партизанів. В половині січня 1945 р. дивізія нараховувала 14 000 вояків і 8 000 новобранців у вишкільно-запасному полку. При кінці січня і на початку лютого її переведено в Словенію, де вона разом з німецькими відділами брала участь у бойових діях проти комуністичних партизанів, а на початку квітня – на східний фронт в Австрії, де вона успішно закрила прорив Червоної армії через фронт по лінії між містом Фельдбах і селом Ґляйхенберґ.
У березні 1945 р. німецький уряд проголосив створення Української національної армії (УНА), до якої мали ввійти всі бойові формації українців при німецьких військах та окремі українці в німецьких частинах. 25 квітня командувач УНА ген. Павло Шандрук прийняв від вояків дивізії присягу на вірність українському народові. З цього моменту дивізія офіційно вийшла з підпорядкування військ СС і під назвою 1 Українська дивізія увійшла до новоствореної УНА. Проте, УНА не встигла вийти поза стадію початкової організації, і дивізія до кінця війни на ділі залишилася частиною німецьких сил.
На початку травня 1945 р., коли капітуляція Німеччини вже була неминуча, щоб запобігти захопленню дивізії в радянський полон було вирішено, що вона повинна здатися британській Восьмій армії, яка в той час уже зайшла в Австрію. 8 травня, декілька годин до німецької капітуляції перед СРСР, дивізія отримала наказ про відступ з фронту. Основна її частина (бл. 10 000 осіб) склала зброю перед британською армією, була інтернована в Італії і згодом перевезена до Сполученого Королівства (див. Колишні вояки Дивізії «Галичина»). Близько 1 000 дивізійників окремо перейшли до південної Німеччини, здалися американському війську, і відтак були інтерновані в Німеччині та Австрії.
Література
Боляновський, А., Дивізія «Галичина». Історія, Львів: Львівський Національний університет ім. І. Франка, 2000.
Гайке, В.-Д., Українська дивізія «Галичина»: Історія формування і бойових дій (1943-1945), Торонто: Братство кол. Вояків 1-ої Української Дивізії УНА, 1970.
Гунчак, Т., У мундирах ворога, Київ: «Час України», 1993.
Крохмалюк, Р., Заграва на Сході. Спогади й документи з праці у Військовій Управі «Галичина» в 1943-1945 роках, Торонто – Нью-Йорк: Братство кол. Вояків 1-ої Української Дивізії УНА, 1978.
Bihl, W., "Ukrainians in the Armed Forces of the Reich: The 14th Waffen Grenadier Division of the SS", in H.-J. Torke and J.-P. Himka (eds), German-Ukrainian Relations in Historical Perspective, Edmonton-Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1994.
Logusz, M. O., Galicia Division. The Waffen-SS 14th Grenadier Division 1943-1945, Atglen, PA: Schiffer Publishing, 1997.
Melnyk, M. J., To Battle. The Formation and History of the 14th Galician Waffen-SS Division, Solihull: Helion & Company, 2002.