Глосарій
Автономна Церква в Україні – православна церква, яка діяла в Україні під час німецької окупації 1941-1944 рр. і визнавала канонічну залежність від Московського патріарха. докладніше
Сліпий Йосиф (1892-1984) – голова Української Греко-Католицької Церкви з 1944 р., назначений верховним архиєпископом у 1963 р. та кардиналом у 1965 р., почав користуватися титулом «патріарх» у 1975 р. докладніше
Українська Автокефальна Православна Церква (Соборноправна) – церква, яку створила 1947 р. в Німеччині частина вірних, яка відокремилася від УАПЦ в еміграції. докладніше
Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) – представницький орган, який постав у липні 1944 р. з ініціятиви Української Повстанської Армії (УПА) та Організації Українських Націоналістів (бандерівців), ОУН(б). Метою УГВР було здійснення політичного керівництва підпільною боротьбою УПА проти німецьких і радянських сил в Україні. Її члени походили з різних частин України (в більшості із західноукраїнських земель) та представляли різні політичні орієнтації (одна третина належала до ОУН[б]). У серпні 1944 р. частина членів, на чолі з генеральним секретарем закордонних справ УГВР Миколою Лебедем, виїхала за кордон. 1945 р. в Німеччині вони оформилися в Закордонне Представництво (ЗП) УГВР та Генеральний секретаріят закордонних справ (ГСЗС) УГВР. Після того, як у першій половині 1950-х рр. УГВР в Україні припинила існування, ЗП УГВР та ГСЗС УГВР продовжували діяльність в еміграції. Після поділу, який заіснував в ОУН(б) у 1954-56 рр., більшість членів ЗП УГВР, котрі належали до ОУН(б), перейшли до Організації Українських Націоналістів за кордоном. Згодом постало ширше коло осіб, ідейно пов’язаних із ЗП УГВР, і 1987 р. ЗП УГВР було перейменоване на Середовище УГВР. докладніше
Українська Господарська Академія – висока технічна школа в Подєбрадах (Чехословаччина; нині – Чеська Республіка), заснована 1922 р. українськими емігрантами при фінансовій допомозі уряду Чехословаччини. Згодом допомога уряду скоротилася і почалася поступова ліквідація академії. 1932 р. при академії засновано Український Технічно-Господарський Інститут (УТГІ), як установу заочного навчання. 1935 р. академію остаточно закрито, а її діяльність перейняв УТГІ. докладніше
Українська Санітарно-Харитативна Служба – організація, яка після Другої світової війни надавала медичну та іншу благодійну допомогу українським переміщеним особам і біженцям, які опинилися головно в Німеччині й Австрії. Заснована 1945 р. в Мюнхені під назвою Санітарно-Харитативна Служба (СХС) при Греко-католицькій Апостольській Візитатурі в Німеччині, 1948 р. перейменована на Українську СХС, а 1955 р. – на Українську Медично-Харитативну Службу. докладніше (див. Українська Медично-Харитативна Служба)
Український Вільний Університет – українська еміграційна академічна установа, заснована в січні 1921 р. у Відні (Австрія) та перенесена восени того ж року до Праги (Чехословаччина; нині – Чеська Республіка). Після радянської окупації Чехословаччини в травні 1945 р. університет зліквідовано. 1946 р. його відновлено в Мюнхені (Німеччина), де він існує донині. докладніше
Український Технічно-Господарський Інститут (УТГІ) – навчально-дослідний інститут, заснований 1932 р. як установа заочного навчання при Українській Господарській Академії в Подєбрадах (Чехословаччина; нині – Чеська Республіка). 1935 р., коли академію закрито, УТГІ перейняв її діяльність. 1945 р., після окупації Чехословаччини радянськими військами, інститут перенесено в Німеччину. До 1949 р. містився в Реґенсбурзі, відтак коротко в Новому Ульмі та Ауґсбурзі, та остаточно – з 1951 р. – у Мюнхені. 1952 р. став виключно науково-дослідною установою, яка існувала до 2009 р. докладніше
Центральний Союз Українського Студентства (ЦеСУС) – організація, яка координувала діяльність українських студентів у різних країнах поза Радянським Союзом, з осередком у Празі (1922-1934 рр.), Відні (1934-1939 рр.), Мюнхені (з 1946 р. до кінця 1950-х рр.) та США (до кін. 1970-х рр.) докладніше